Виростають крила кожен раз,
Як пишу вірші. Я прагну лету,
Але й розумію водночас,
Що мені далеко до поетів.
Що не завжди думки з під пера
На папері розмістити можу.
Але наступає знов пора
Коли Муза римами тривожить.
Закликає разом десь увись
І рука до ручки потягнулась…
Знов пишу, як вчора, як колись -
Це до мене Муза пригорнулась.
Серце б’ється, як вагона стук,
А душа співати починає
І виходить вірш з під моїх рук
А який він, ще ніхто не знає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274464
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: Віталій Назарук