Пробач мене що я живу тобою,
Що крізь роки тебе не розлюбив.
Пробач, що я прийду весною…
По стежках, якими не ходив…
Які давно мабуть позаростали:
Реп ’яхами, будяками, бур ’яном!
І ми з тобою вже повиростали,
А юність залишилась за вікном.
В старій хатині, що білилась нами,
В якій лишились мрії наші й дні,
В тобі згорав холодними ночами…
Життя дарив… одній тобі…
А ти пробач, що я живу тобою…
Що крізь роки тебе не розлюбив!
Пробач, що я прийду весною…
В ту хатину де тебе любив!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=274406
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.08.2011
автор: Юра...