Поговори зі мною, не мовчи...
Як сумно без сонати вуст твоїх...
Нествореним роялем зазвучи,
Під доторком несмілих рук моїх!
А вітер сколихнув фіранку,
Бузок п'янить під маревом ночей,
Знайдем нестворену альтанку...
Що заховалась від чужих очей...
Старенька хатка зажурилась,
Сховала зморшки у кущах троянд...
Соната з трепетом забилась,
Зірвався з вуст нестворений талант!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273366
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2011
автор: Sukhovilova