Я все ще цілую вам руки.
Ці руки! –
о, Боже мій,
Боже…
А з білих дерев
чорні круки
знялися,
німі і ворожі.
Кружляють –
німі і дзьобаті.
Зло висне
рухливий вінець.
В грудях у мене,
як в хаті,
де
несподіваний мрець.
Вам
треба їхать додому.
Вас
ждуть нагальні справи.
О, ви не знаєте, хто він,
Той,
що у білім
на лаві…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273304
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.08.2011
автор: Валя Савелюк