Мій сум сягнув галактик світу,
А сльози – надр земних.
Мій біль піднявся до зеніту,
І голос вітру втих.
Затихли голуби,Завмерли.
На морі чайки не кричать…
Всі слухають музичні перли,
Що з вуст зозулиних летять.
Пісні кохання – з моря перли.
Переливаються у кольорах сумних.
На стінах крилами птахи розтерли
Малюнки тихих мук моїх.
Співає пісню вам зозуля,
А темна ніч – її слухач,
Завмерла у лісах косуля.
Застиг в оваціях глядач….
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273070
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Sukhovilova