Плакала жінка на східцях до храму.
Сльози — мов вервиця.
(Галина Крук)
Хтось затуляється кволо руками, -
І не обернеться.
Плакала жінка на східцях до храму,
Сльози – мов вервиця.
Шепотом з розпачу щось гомоніла, -
Тихо молитвою.
Зморене тіло під одягом білим,
Світлою свитою.
В пальцях тримала своїх медальйон, -
Лик Богородиці.
Але не спитав з перехожих ніхто
Чом вона молиться…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273052
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Halyna*