Білокрила моя пташко!
Голубко сизенька!
Чого тобі тяжко-важко?
Чом болить серденько?
Чого слізоньки бринять
І котяться личком?
Чого крилоньки тремтять?
Чи така вже звичка?
Розкривай же крила,
Білі та прозорі,
І поглянь, голубко,
Високо на зорі.
У високе синє небо,
Угору і вгору.
Не дивися навкруг себе, -
Вгору глянуть впору.
За далекий небокрай,
В незвідані далі,
Де жде тебе диво-край,
Радість, не печалі.
Кинь, голубонько, печалі
Далеко за спину,
І лети у тії далі,
Де життя неспинне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273047
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Лобов