Два кольори, то, як дві долі,
У прапорі України сплелись.
Як дві одвічні світлі зорі –
Бог з Україною злились.
Небесний хліб і хлібний України колос
То сонця золото й небес блакить,
То вічне Святе Слово – Божий Голос,
Небесне око на Вкраїну зрить.
То Вічний Святий Бог
Прислав у світ згори, здаля,
В дарунок для усіх і двох,
Любові плід – Своє Маля.
Бо у єднанні, у святім єднанні,
Лиш сонця золото й небес блакить,
Дає всьому життя, зелений світ чекання,
Оту єдиную землі життєву мить.
Це Сам Господь, з любов’ю до Вкраїни,
Прийшов з святих небес,
Бо й за Вкраїну Бог послав був Сина
На смерть. Та нині Божий Син воскрес!
З любов’ю Бог прийшов з небес
Вернуть святу любов.
Навіки Божий Син воскрес,
Воскресла Божа Кров.
Свята, Яка з любов’ю пролилась
До самої останньої краплини,
І Духом Божим піднялась,
І білою голубкою полине.
Над Україною вита голубка миру,
Сіда на землю і клює зерня,
І знов літа, літа і вздовж, і вширш –
Це Бог Любов Вкраїну охраня.
Зростає на землі молодий колос
Всілякої Господньої пашниці:
Зелений і слабкий, як голос.
Родженої джерельної водиці.
А коли приходить пора жнив,
Колос золотим стає і сильним,
Бо в хліб Господь, як благодать пролив,
Свою любов, аби всі стали вільні.
А тризуб на землі, немов би вила,
Аби громадити солому у скирти.
У небесах тризуб – Господня триєдина сила
Прийде спалить солому. Об’явить вердикт.
Спочатку над землею витав Дух,
Лиш опісля зродив Дух живу душу.
А із оцих одвічних двох
Створив Бог землю й Україну нашу.
Нехай же вічно будуть три ці кольори:
Неба і сонця, і зелений світ!
Бо це від Бога дар Сіон гори
Аж до кінця назначених нам літ.
26.02.2001
Любов Павлюченко
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=273046
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 01.08.2011
автор: Лобов