Дощить.Журба.Вечірнє жало.
Сиджу собі біля вікна.
Чи то боліти перестало?..
Чи, може, сили вже нема?
Дощить-дощить...Гримить-сміється.
Підкрався спогад-сирота.
Десь ненавмисно відізветься,
Що ти не той, бо я не та...
Дощить на зло.Дощить без жалю,
І щось вривається мені.
То з неба крапля в серце впала,
А з серця тихо по щоці...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272780
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.07.2011
автор: Марічка9