Люди загружені ходять думками,
Все їх турбує, так тяжко із вами,
Гроші і помста, брехні і зради,
Ось так усе ходить за нами кругами.
Часу немає, щоб світ роздивитись,
Захланно на речі почали кривитись,
Неначе ті хмари, що з них йде гроза,
Нічого не бачим: ну де та краса?
Та часом секунда вирішує долю,
Коли ти пройдеш, а за крок було горе.
Життя забирає, а ти там лиш був,
Про тебе десь ангел ніяк не забув.
Тоді пролітають картинки з життя,
Про матінку рідну і ніжні слова,
Природа умить тоді стане яскрава,
Запахне надворі чиясь свіжа кава!
Так хочеться зразу всю злобу відкинуть,
Творити добро, до ближніх всіх линуть,
Дитя пригорнути, і пісню співати,
І Богу за ласку спасибі сказати.
Чого ти чекаєш трагічних моментів?
Лови хвилю щастя, вмирай в сентиментах,
За крила любов у руках ти тримай
І радість з коханням негайно вінчай!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272354
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.07.2011
автор: Galkka