Прочитана вся книга про доленьку мою
Не хочу я так жити, берусь читать твою.
Я з долею поспорила і взяла я перо,
Листи повиривала, пробач мене за то.
Беру тепер білесенькі і пишу нотний стан,
Зі нот веселих осені почнеться наш роман,
І сторінки пахучії я щастям пропитаю,
Чи хочеш ти там бути – тебе я не питаю.
Я бачила що у книзі були твої слова,
Що хочеш ти кохання бурхливе, як жнива,
Давай ми нові книжки сплетемо в одну,
І буде свято долі на радість, не біду!
Нехай обгортку до роману розмалюють діти
Лише наївні їх думки насправді так відкриті,
Вони не знають помсти, нема журби, і зради
Нехай мальовані шедеври дадуть в житті відраду.
Нехай картинки оживуть, такі вони чудові,
А я сплетіння вже зроблю з ниточок кольорових,
Нехай приносять сторінки і людям ніжне щастя,
Видання наше чарівне – то захист від прокляття.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272167
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.07.2011
автор: Galkka