Сплітала вінок із квітів красивих,
Були там волошки, ромашки, бузок,
Символи щастя, вірності, мрії,
Не було лише там кохання квіток.
Троянда колюча і стовбур твердий,
Ніяк у вінок не вплітається мій.
Лише поламала, сколола всі руки,
От так за кохання терпіла я муки.
Вже якось скрутила молоденьку квітку,
Молилась до неї, щоб щастя несла,
Наділа сплетіння на голову дику,
Та кров від порізів одразу пішла.
Гості шипи у шкіру так вдерлись,
Як голки у серце пробили мене!
Невже це кохання на мене так злилось,
Засохне віночок, а рана живе...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=272021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.07.2011
автор: Galkka