Слова шукають знову фрази,
Щоб влитися у легкий вірш,
Хіба все ними передати,
Коли душею ти вже спиш?
Слова не змінять почуття!
Та не дадуть відчути біль,
Щоб показати суть буття,
Неначе полонив десь хміль.
Сухі слова не знають сліз,
Що так стікають по обличчю,
Не знають як душа болить,
Коли у серці тебе кличу.
Так хочеться, щоб хтось торкнувся
І зміг на себе усе взяти,
Щоб знав, чому я жить боюсь,
І міг сторицею віддати.
І з кимось довго говорити,
Щоб всю себе наскрізь прошити,
Про кожен день розповісти,
І всю історію сплести.
Словами горя не заллєш,
З душі пухлину не уразиш,
На пару з місяцем ти п’єш,
І всю себе колись ти втратиш.
Та все одно вірші пишу
Хоч по краплинці віддаюся,
І розуміння віднайду,
Тоді в безодню обернуся!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271874
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.07.2011
автор: Galkka