Я не боюсь тебе втрачати,
Тому що розгледів тебе я наскрізь,
І краще нам, спочатку все почати,
Цікавий пошук з інших місць.
Й напевно з іншої планети,
Хоч там і падають комети
Лишень тебе я не найшов,
Сиди і плач , а я пішов.
Туди, де образ не побачу
Вже сил немає , не пробачу,
І скільки можна вже брехати ?
Мені , собі , тобі начхати !!!
На всіх хто стежкою з тобою,
Іде пліч – опліч , може і з метою,
Щоб ти побачила когось крім себе,
Та що ж з тобою сталось, і що треба ?
Пропала ти в пітьмі людській,
Де похіть й гроші головні,
Ти обернись, і глянь навколо,
Тут сонце сяє , все чудово …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271748
Рубрика: Присвячення
дата надходження 24.07.2011
автор: Віктор Непомнящий