Скільки ще болю, та страждань, пройти мені прийдеться?
Та я пройду без сподівань, і впевен, доля посміхнеться!
Не будь жорстокою, не будь!
Не будь такою, як буваєш.
Візьми образи всі забудь,
Любов жива, ти убиваєш.
Побудь коханою, ще трохи.
Візьми від долі все своє.
І зрозумій лиш той кохає,
Хто його більше віддає.
Давай почнемо все спочатку!
Гірким що було те забудь.
Я віднайду до серця кладку.
І не зупинить каламуть.
Нехай слизька, але дорога.
Я ж не сліпий на погляд кріт.
Союзник вправний твого рода.
Життя веде мене на схід.
Чекай кохана я благаю.
Бо вірю в тебе і люблю.
Нехай нестриманим буваю.
Але ж, як вчасно все роблю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271492
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.07.2011
автор: Урюпін Анатолій Іванович