Твоїм нарекли небеса!
Мабуть що так бажав Господь!
Любов гнучка немов лоза.
Стривай, зарання пліт не зводь.
Ти їх просила, і в сльозах,
І в розпачі і водночас.
Ми вдвох і все живе для нас.
Амур на мить зупинить час.
Хочеш кохання, тож кохай.
Тобі ніхто не скаже ні!
Бо плине час, як в ніч трамвай.
Як і тобі, так і мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271217
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: Урюпін Анатолій Іванович