Як сумно, коли ти не поруч,
як холодно на самоті,
Коли доторкнутись не можу
до того, що прагну в житті.
У муках стікають години,
в очікуванні життя,
Для мене ти тільки відрада,
натхнення і забуття.
Коли все ж душа відпочине
і тіло відчує тепло?
До тебе я, ніби,
той птах в вирій лину,
У снах, у думках всеодно.
Я очі свої закриваю
щоб хоч уявити, на мить,
Що ти мене обіймаєш і
серце й душа не болить.
І цілому світу я крикну
як сильно кохаю тебе,
І може, нахвильку, все зникне,
і смуток мій геть піде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=271168
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.07.2011
автор: Si.D