Колишеться реальність у плесі філіжанки,
Все бачать сни рожевих марив думок підранки,
Все чорне й непроглядне зовсім таємне дно.
Десь там русалка у своє царство манить знов.
Цікаво ж добратися туди, в глибини водяні,
Де мають інший плин години й вологі дні.
А плинність днів, секунд тривалість – цілком стала,
То лиш людей свідомість немов там щось украла.
Чужих позичених облудів мороку пітьми –
Все важче птахові підвестися увись крильми.
Верніть же фарисеї істину думок забутих,
Бо ж правда – не тільки мати, також і бути…
11.05. вечір.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=270145
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.07.2011
автор: Ярослав Дорожний