Господи! Ти прости мене,
За великий мій гріх.
Ти прости діточок моїх,
І молящихся всіх.
Бо щоденно в гріху я,
І помислом, і словом.
На колінах стою
Перед люблячим Богом.
Я у тебе прошу милосердя й прозріння.
Бо в великому світі, я твоє є створіння.
І тому мені Боженько прикро за себе,
Що іще я не чиста, щоб піднятись у небо.
Але хочу я, Господи, бути Тобою,
Щоб у небі зустрів мене – Ти із любов’ю.
Хочу я на Землі цій, свій гріх подолати,
Щоб в ділах своїх й помислах чистою стати.
Щоб приносити користь всьому, що оточує.
Щоб побачити Господа на власні очі.
І читаючи Слово Господнє про себе
Наче в вирії синім піднімаюся в небо.
Але ще мені треба працювати над собою.
Обездолених всіх зустрічати з любов’ю.
Дарувать хворим зцілення й усмішку сумуючим,
Щоб духовно зростати, над собою працюючи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269939
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 13.07.2011
автор: Слюсар Лідія (Рокитна)