Нас не любят, а нам все равно

Ми  диктуємо  наші  вимоги,
Безпорадному  ,  сірому  світу.
Ми  начхали  на  ваші  закони,
І  на  догми  любого  завіту!

Ми  плечима  штовхаємо  гори,
Та  стрибаємо  через    моря,
Ми  для  ворога  нашого  –  горе!
А  для  кожного  друга  –  сім’я  .

Сірих  буднів  зірвемо  стоп  крани,
Рознесемо  в  минуле    мости  ,
Нас  не  стримає  смерть  чи  кайдани,
І  системних  шакалів  пости!

Ми  не  вписані  в  ваші  толмуди  ,
Де  слова  це  звичайна  брехня,
Нам  хвилина  народної  смути,
Краще  за  офіційні  звання.

Хай  по  тілу  літописом  шрами,
Та  розбиті  ущент  кулаки.
Ми  своєї  судьби  отамани  ,
А  не  сірі,  брехливі  щури!

Наша  сили  це  наша  ненависть,
Кожен  з  нас  це  обрав  вже  давно.
Хай  кричать  крикуни  ,що  це  наглість…
Нас  не  люблять  а  нам  все  одно!!!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269645
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.07.2011
автор: Сергій Скальд