Життя земне – то танець букв
У ритмі віршу, а чи прози,
Комусь промовив і щось почув
У сонця спеку й лихі морози.
Уліво якесь незграбне па,
Чи вправо вельми вдалий рух.
Фортуна іноді сліпа
Й свічки не варт палити в гру.
Стражда самотня балерина,
Втрачає сенс буття Землі,
Але й життя триває й нині,
Чудове, без танців і балів.
Читач проник у смуток твору.
Хто ж автор, що пише все отак?
Скорити б альпіністу гору
І в танці полетіти, наче птах.
16.04. 00.46. Ользі Кміт
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269566
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.07.2011
автор: Ярослав Дорожний