Село глухе,глухі і люди:
Не знають ніц, і "шокають" весь час,
Й коли нап`ються-стукають у груди,
Що благородніш за увесь міщанський клас.
А в головах-лише корови,
Горілка, сіно,гній,і кізяки,
І матюки при кожнім слові,
Як терплять їх сільські жінки?
І мода їм- "по барабану",
В смердючих чунях,мабуть,сплять,
Й зима і літо-все за планом,
Лиш парухи собі коптять.
І вірять щиро в кожне слово,
Усім,хто хвалиться гламуром,
Докупи звівши сумно брови.
Привіт із міста.Дядя Юра.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=269313
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.07.2011
автор: Межа реальності