БЕЗІМЕННА КВІТКА

Городній  світ,  як  рай  на  землі.
Городній  світ  -  живий  і  багатий:
Вийдеш  із  двору  за  хату  -
Як  Дунай!  цвітуть  картоплі.

Синювато-рожеві  дрібні  пелюстки,
Джмелі  і  бджоли  люблять  до  них  літати.
На  город  стежкою  вийдуть  мама  і  тато  -
Котро́мусь  пригорнешся  до  руки.

Разом  пі́демо  на  грядки  -
У  густому  гудині  огірки  шукати:
На  молодих  огірках    -  колючки,
І  листки,  як  коров`ячі  язики,  деркуваті:

-Подереш  голі  литки  -
Будеш  знати...

На  грядках  розкошують  квітки,
Мамі  мало  тих,  що  при  хаті:
Космини  цвітуть  пелехаті,
Матіола,  настурція,  паністки́...

Ще  й  несіяна  квітка  якась  розцвіла,  
Голівкою  мудро  кивала.
На  медовій  чашечці  непорушна  бджола,  
Мабуть,  стомилась  і  спала.

Я  тихенько  підкралася,  підійшла,
Подих  затамувала:
Квітка  бджолу  колихала  -
Спала  бджола.

Я  про  смерть  нічого  не  знала,
Надто  була  мала.
А  мама  до  тата  сказала:
-  Як  ГАРНО  вмерла  бджола...

Безіменна  квітка  на  грядках  цвіла,
Голівкою  мудро  кивала,
На  золотій  чашечці  бурштино́ва  бджола,
Мабуть,  стомилась  і  спала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268978
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 07.07.2011
автор: Валя Савелюк