Фоліантами лягають довгі ночі,
Зорі шикуються в зворушливі письмена…
Любовно лапає за плечі вічність…
І дух міцного чаю не дає упасти на шляху пізнань…
…фантасмагорія звабливих тіней
Вигинає все звичне у чужі і недолугі форми.
Пірнаю у суцвіття оксамитових думок,
Ловлячи твоє безцінне вушко,
Шепотань зграйку до нього впущу,
Слів нерозбірливих але милих…
Та й піду собі геть…
Не оглядаючись…
Проціджую крізь сито відголоски вулиць,
Намацую в торбинці щастя твої кроки -
Наздоганяєш..
Здіймаючи руки вгору,
Стягуєш з тулуба втому і недовіру,
Розстібаєш, набираючи знайомий код,
Мої приховані бажання…
Хвірточку до саду яблуневого розхилиш…
Фоліантами лягають довгі ночі.
Там і про нас написано історії правдиві
Таємними агентами і літописцем долі
Каліграфічно зв’язані у купку імена…
Сором’язливо виглядають із - під вій
мої призивні вогники очей,
вони все викажуть!
І тикатимуть веселі свої пички
Нічні метелики грайливі
У жовті блюдця ліхтарів.
З ногами лізтимуть на постіль із фіалок.
У скромні накрохмалені фіранки
Просунуть хоботки цікаві…
Вони побачать все!
І прочитають перехожі,
Мов на табличці в магазині
На нашому житті записку: скоро будем,
Що світ наш тимчасово щез,
Гайнув крізь щілину, мов рій,
Аби поцупити дещицю часу…
Напхнути у кишені і в поділ
Щасливих, божевільних,
Ніким невпізнаних годин…
На силуетах і притишених, але відвертих зойках
зупиниться вся круговерть земна.
06.07.2011р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268782
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.07.2011
автор: gala.vita