Ми під вітрилами будемо крилами моря,
Щоб розсипати бурштин цих південних акацій,
Слухати хвилі, неначе відлуння овацій
Від захвату ночі, яку зустрічають зорі.
Чи кілометрами, пляжами стертими будем,
Щоб слухати мушлі і вірити в небо синє
І мружити очі стискаючи руки сильно,
Стискаючи серце, щоб дихати в повні груди.
Кристалами солі, кристалами долі тихо
Лишати сліди на вологих пісках раптово,
Щоб танути швидко, так наче туман ранковий,
Зустрітися знову, як вперше - нестримно-дико.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=268628
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.07.2011
автор: Олександр Гриб