С. Голубокому
Під павутиною думок
Струмок мелодій Страдіварі,
Бульвари й бари, барви міст
І містика іконних граней.
Мов гравій висипано тут,
Густий вінок, похмурий Глоба,
Обачно витерта сльоза
Туга, як смик чи кінський волос,
Що сушить голос.
Лиш скрипка тіла
Хотіла повз долоні в ранах
У ранок.
В пам'ять.
У пісок…
Потік життя міліє швидко.
І видно з дна його найбільше
І найгірше…
Певно,
Чужа дорога не веде
Ні в рай, ні в пекло…
Летіти треба по струні,
Бо у житті, як на вікні:
Напишеш пальцем і зітреш…
А може, й ні…
А на стіні
Висить холодне тіло скрипки,
Під павутиною бажань
Сховавши чардаш.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267084
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 26.06.2011
автор: Василь Кузан