Цей дощ неспроста, його краплі занадто вагомі,
Такі безутішні,що душу проймають до болю...
Ми стрілись на мить і здалося - давно вже знайомі,
Та мимо пройшли,в світ ілюзій на пошуки долі.
Два стомлені серця жаданої мрії злякались
І в дощ утекли, щоб в своїх міражах знов пропасти.
А небо тремтіло і впасти хотіло здавалось :
То ангели плачуть за нашим утраченим щастям.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=267054
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.06.2011
автор: Просто Тетяночка