Знов виблискують вранішні роси,
Біла паморозь,наче руно.
Падолистом постукала осінь
У прозоре спітніле вікно...
І не чути ні зойку,ні писку,
Тільки вітер між чорних гілок
З павутиння гойдає колиску,
Пересипану пилом зірок.
І останні розпатлані квіти
Притулились до кованих брам,
І благають хоч крапельку літа,
Слізно молячись древнім богам...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=265217
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.06.2011
автор: Наталя Данилюк