Давай лежати й слухати дощі,
Що б'ються в шибку срібними нитками,
І ті нитки сплітати у вірші,
В душевну сповідь,в слізні мелодрами.
Давай ловити спогади і сни-
Вони,мов ті метелики строкаті,
Нас понесуть у пахощі весни,
Над полум'ям свічок у цій кімнаті.
Давай здувати зоряний пилок,
Що мерехтить в тонкому павутинні!..
Та глянь,світанок тисне на курок
І ніч втікає на крутій машині.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264137
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 09.06.2011
автор: Наталя Данилюк