Так важко прориватись в даль,
Але іти неспинно...
Я знаю,там весь смуток і печаль,
Але іду покірно...
Ми рухаємось в даль
Незнаючи,що нас чекає,
Та ми покірно ідемо
На зустріч горю і печалі...
Ми не шукаєм долі там,
Ми просто ідемо в незнане...
І хтось загубиться можливо там,
Та ми знайдемо і підемо далі...
Ми незнайдемо золота,добра,
Ми знайдем порожнечу...
Та суть мого вірша така:
Навіщо йти,коли незнаєш де ти???
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=264042
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.06.2011
автор: dirolka