Знову про онлайн

Таке  безумство  думати  про  тебе,
Якісь  шалені  мрії  будувати,
Далекі  очі,  наче  синє  небо
Не  маючи  надії  відшукати.

Ти  як  міраж  все  маниш  за  собою,
Реальність  затуляєш  кожним  словом.
Це  ж  божевілля  -  захопитись  грою,
Не  боячись  назвати  це  любов*ю.

Таке  безглуздя  знову  видивлятись  -  
Шукати  знак  онлайну  на  екрані,
Не  зважившись  ніяк  собі  признатись,
Що  зникла  в  віртуальному  коханні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263893
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.06.2011
автор: Просто Тетяночка