Між тепла і літа,
як солодко спала,
ніченька ласкаво
сон мій колихала,
що його сплітали
мерехтінням зорі
прядивом тендітним,
ніжно і прозоро.
...Розбудила тиша
лагідно, як мати:
"Уставай, дитино,
сонечко стрічати".
Нічка відступала,
ранком засіріло,
обізвалась пташка
сонно і несміло...
Як здіймалось сонце
із-за рогу хати -
босими ногами
бігла зустрічати.
Босими ногами,
юною росою...
Вперше милувалась
дивною красою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=263105
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.06.2011
автор: Адель Станіславська