Бузкове нашестя - стрімке, мов орда,
Шаленство духмяного цвіту!
У барві воскресла зелена гряда -
Бузковим і світ став, і вітер.
Лілове і біле тобі до лиця
(А знаю, що любиш зелене).
Забувши про вік, увесь день залицявсь,
Щоб знову ти вийшла за мене.
А ти - неприступна. І жодних надій,
Як в роки, далекі і юні.
Та радив бузок: "Не здавайся і дій -
Занадто капризні красуні".
І я не здаюся: у серці давно
Прописана сином, весною.
І стільки любові для щастя дано...
І ти - не зі мною?!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262445
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.05.2011
автор: Вячеслав Романовський