Ще зозулі щастя не кували,
Не п'янили ночі солов'ї,
А твій голос запахом конвалій
Всі клітинки пронизав мої.
Переповнив ніжністю і млостю,
Що й душа затерпла - розцвіла.
І не знав я, що сказати гостю,-
З уст лилася чарівлива мла.
І було так гарно, як ніколи,
І здавалось, що змінився світ,
А всього лиш стрілись біля школи
І сказала ти мені: "Привіт!".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=262185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.05.2011
автор: Вячеслав Романовський