Пелюстку трепетну півонія зронила,
Сп'янила нас чуттєвим ароматом.
Вечірнє небо одцвіло блаватом,
А сутінки розбризкали чорнила.
Хотів би другом бути, стати братом,
Але любов'ю ти мене дражнила,
Вродлива, юна, непосидо мила.
І я не міг цей вузол розрубати.
Чи я кохав тебе?
Якби те знати...
Тобі тоді хотілося кохати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261824
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.05.2011
автор: Вячеслав Романовський