Краса повинна бути мовчазною,
А сила – доброю, тоді вона – творець.
Освіченість – доступною, простою,
Та й заздрість білою, бо чорна...
Хай їй грець!
Незаплямованою совість має бути,
А віра – щирою – у Бога і в Любов.
Душа – відкритою, щоб видно було й чути
Гаряче серце; як нуртує кров...
Не може бути правди половина!
Не може бути праведністю гріх!
Не може бути винною ДИТИНА, -
Її вина лежить на нас усіх.
Промінчик Сонця нам життя дарує,
Проміння сонячне вбиває все живе,
Глас божий з неба тільки той почує,
Хто Бога свого «візьме за живе».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=261240
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2011
автор: Василь Царинюк