Дощ падає. Із величних верхів небесних височенних башт,
Дощ падає, він розуміє наш
Прадавній праведний і благородний гнів!
Дощ падає. Він омиває світ, змиваючи пилюку віковічну
І бруд життєвий враз.
Дощ падає, він омиває нас,
Несе живильну воду бальзамічну…
Дощ падає. І краплями води стікає час!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260885
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2011
автор: Алеха