Прибоєм свіжо море дихало...
А з прибережного села
Зірвалась яблунева віхола
І біло в небі зацвіла!
Стояв зворушений і знічений,
І все здавалось, наче сплю.
Тому й посмів несміло дівчині
Зізнатись, що її люблю...
Літа минулися не лічені,
Та травень наш - у тім краю,
Де ми стояли, мов обвінчані,
У пелюстковому раю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260718
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2011
автор: Вячеслав Романовський