20. Шлях

20.ШЛЯХ
“О,  море  світів!
Що  з  вами  робити?
Константи  вам  дам
І  будете  жити”.
 І  заряд  електрона,
 І  гравітаційна  постійна,
 Ще  якісь  магнетони,
 Ще  швидкість  світла...
Все  докупи  змішав,
В  гармонію  з’єднав,
В  алгоритмі  зв’язав
І  геномом  назвав.
 Як  їм  значення  дав,
 То  світ  появився,
 Коли  їх  поміняв,
 То  другий  родився.
Зв’язки  між  постійними  -
Досить  сильні
В  світах,  що  існують,
В  таких,  що  стабільні.
 “Вже  скучно  дивитись.
 Що  дальше  робити?
 Може  розум  дати
 І  іскру  творити?”
Розум  спокою  немає,
Все  по  світах  блукає,
Чогось  істину  шукає,
Навіть  міри  не  знає.
 Вже  до  генома  добрався,
 Вже  константи  міняє,
 Вже  світ  помінявся
 І  себе  трансформує.
Свої  сталі  міняє
І  з  світу  зникає,
А  в  тім  виникає,
Які  константи  має.
 Вже  розум  вищий
 І  світи  він  нищить,
 Безконтрольно  робить
 І  себе  так  знищить.
Бо  він  те  забуває,
Що  постійні  не  творить,
Що  їх  тільки  міняє,
Що  константи  сам  має.
     Інформаційний  геном.
     Продукт  інформаційний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260247
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.05.2011
автор: Володимир Кондратик