Сіро. За вікном – весна.
Хмари небо обіймають.
Ні, дощу ніяк нема.
Прохолодно. Сумно навіть.
Вітер ходить поміж крон,
Розколихуючи листя.
На гіллі – юрба ворон.
В балачках. Сидять на місті.
Ще з учора почало
Розкладати смужки небом.
Подивився за вікно –
Не встаю, а час, а треба.
Хоч і сіро, а – весна!
Тепло – від самого слова.
Соковита та рясна!
І у серці – дуже кльово!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=260091
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 17.05.2011
автор: Віктор Нагорний