15.СОВІСТЬ
Справи - сумнівні
І пекло й Рай
Шматують сумління.
Гризуть зубами,
Точать бідну,
Вимучену душу
Ділами тими.
Кінця немає,
Ідуть усе,
Віра слабшає.
Один? Сумнів є.
Любов не та,
Не та є шана,
Десь шкода є.
Когось жадаєш,
Щось береш,
Кого – не знаєш
І коли – не знаєш.
Слайди бачиш,
А совість дивиться
І зверху судить.
Яке мізерне все!
Усе було не те!
Шлях широкий,
Кінчається прямий.
Куди веде?
Яка темрява!
Ні. Світло є.
Усе не те,
Тому, що все -
Не те.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259859
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.05.2011
автор: Володимир Кондратик