8. ШКАРАЛУПА /гумор/
Що натворили бідні люди!?
Треба, чи не треба -
Міцні паркани повсюди
До самого неба.
Навіть не найдеш щілини
В тому паркані,
Щоб не бачили й не чули,
Що всередині.
На вікнах – міцні замки
У тій шкаралупі,
А в дверях – слухавки одні,
Вуха наставлені.
Бачиш, там в замку зі шпари
Око аж вилазить,
А у тої слухавки з дири
Вухо крутить,
Як локатор того полігона.
Воно в яйці сидить,
А хто – не знаєш, бо шкаралупа,
Бо воно її ліпить.
Добре, якщо тільки є одна,
А там, де пустота -
Тверда, надійна і міцна.
Навіщо вона?
Та природа все-таки її дала.
Як без неї бути?
Коли її нема – не буде яйця.
То що робити?
Мій паркан -
Імідж мій.
Моя шкаралупа -
Кредо моє.
Хата – моя.
Шкаралупа,
Моя,
Шкаралупа.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=259088
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.05.2011
автор: Володимир Кондратик