Тримай мене на пульсі
найсонорнішим дотиком пряних,солодких емульсій,
що легким сіпанням турбують шкіру.
Коли все не так як хотілось,коли щось всередині
рветься по швах...
Єдине,що сьогодні дає мені сили...Це те,
як ти в мене ще досі віриш?Як?!
Коли я не можу піднятись з ліжка,турбуюсь,
заїдаю опіки знеболювальним...
Ти цілуєш мене повільно і ніжно...
Наче пелюстки магнолії,липнуть
до тіла твої втамовані подихи.
Я втомилась руками зводити
мости між океанами слів.
Я з шухляди виймаю акуратно складені спогади...
Дивлюсь на них,іноді нюхаю...
Вони наскрізь пропахли дорогами.
Чимось натхненним,інертним...
Я не з тих жінок,які люблять вухами.
Я з тих,які кохають серцем...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258760
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 10.05.2011
автор: Леона Вишневська