Страхіття (роздуми про геноцид і холокост)

(Кожна  нація  має  право  на  існування.  Не  буває  "обраних"  народів,  всі  вони  рівні  один  перед  одним  і,  я  впевнений,  -  перед  Всевишнім.  Кожен  народ  має  право  на  шматок  земної  суші,  котрий  з  гордістю  і  любов'ю  називається  ним  -    Батьківщиною.  Якщо  представник  іншої  нації  проживає  на  території,  що  належить  не  його  народові,  він  зобов'язаний  з  повагою  і  шаною  ставитися  до  народу  на  території  якого  проживає,  при  цьому  маючи  повне  право  пам'ятати  хто  він  і  звідкіля.  Якщо  ж  чужинець  починає  претендувати  на  верховенство  в  країні,  що  дала  йому  притулок,  його  необхідно  зупиняти.  Мені  здається,  що  аргументи  подані  вище  -  аксіома  міжнаціональних  стосунків.  Ніколи  не  був  і  не  являюсь  антисемітом  чи  людиноненависником.  Анатолій  Терен

                     СТРАХІТТЯ
*    *    *
Ненароджені  діти  від  твого  і  мого  кохання.
Лише  відчай  і  біль  оченята  їх  шлють  голубі.
Простягаю  для  тебе  скориночки  крихти  останні
І  останнє  "люблю"  шепочу  ледве  чутно  тобі.

Уже  гупа  у  двері  кістлява  страшною  косою,
Уже  вічності  просить  розтерзане  серце  з  грудей.
Та  до  уст  нахилюсь,  поділюся  любові  росою,
Це  ж  бо  тільки  любов  ще  на  світі  тримає  людей...


*    *    *    
...Послухай  схилену  траву
Й  страхіття  взнаєш  неймовірне:
Тут  німець  бив  колись  жидву,
А  та  -  на  бойню  йшла  покірно.

Стовбичив  зверху  поліцай,
А  свіжий  жид  лягав  до  ями.
В  очах  сердешного  одчай
І  зводить  ноги  дрижаками.

Вмостивсь  під  лиховісне  "gut"
Між  трупів,  що  ставали  гноєм.
Й  подумалось,  що  вперше,  тут
Він  місцем  помінявся  з  ґоєм.


*    *    *
Усе  вище,  вище  й  вище
Над  жидівським  кладовИщем
Сходить  сонце:  сонне,  мутне...
Їм  здавалось  -  шестикутне.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258512
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.05.2011
автор: Терен