На очі дню,що погибає,
Вже сонячний мідяк лягає
І поглинає все пітьма,
А у пітьми очей нема.
Нема очей,душі немає,
Хоча й міцненько обіймає.
Бува,для когось витче долю,
І доля та-зі сліз і болю.
На світі ж,певно,кожен знає:
Незрячим щастя не буває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=258464
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2011
автор: Терен