Натщесерце

Я  кохала  двох
Згубила  себе
десь  на  роздоріжжі  
між  пеклом  та  раєм
в  чистилищі  розуму
де  пізно  змивати  гріхи
і  рано  відмовлятись  
від  благодаті  любові
В  задзеркаллі  життя  
душа  шукає  кисню
Важко  дихати
ковтати  повітря  вустами
що  дарували  себе  двом  людям
і  від  обох  отримували  відповідь
Чи  прийме  Господь  покаяння  розуму
не  підкріплене  каяттям  серця
Чи  зможе  очиститись  душа  
яка  визнала  гріх
відчужилась  тілесно
проте  досі  розривається  надвоє
Сила  людського  духу  
полягає  у  вмінні  
тілесним  постом  
досягти  посту  морального
аби  прийняти  Господа
так  би  мовити
натщесерце....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257761
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.05.2011
автор: Та,що любить дощ