А я й не знав, що навесні так підіймає...
Не думав, що відносить аж за хмари.
Заворожили медуниці чари,
Весняна ніч забрала і тримає...
Повітря п’ю, а подиху замало.
Здіймають десь, п’янкі травневі віти.
Чи з усіма, чи щось зі мною стало?
Але як солодко від відчуттів тремтіти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257511
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2011
автор: Віктор Нагорний