Я дихала спеціями,вбирала їх глибоко спорами.
Фарбувала губи гострим червоним перцем,очі підводила
гвоздикою.
Ми-те,що ми їмо і що говоримо.
Я народилась в цивілізації,проте дикою.
Тендітність постави,котяча грація,лавровий листок
на оголених стегнах.
Контури серця обведені хною,пергамент обличчя
молочним відтінком кориці,
тінь від вилиць до грудей вимощена свіжими цукатами.
Я віддам тобі найдорожче,як звично,й натомість
нічого не братиму.
Імбирне насіння у волоссі заплуталось,
кардамоном натерті до пряного затерплі
від подихів ключиці.
Я іду босоніж,сліди застилаю кунжутами.
Розводжу долонями небо і таке враження,
що мені воно насправді тільки сниться.
Вологе повітря пролазить крізь ребра,
Вуста зім'яті базИліком.
Всі твої пестощі солодкі,м'ятні.Ти мене ними вилікуй.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=257015
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 01.05.2011
автор: Леона Вишневська