Ростуть дерева, трави, квіти,
Будинки, мов гриби, ростуть.
Ростуть разом із ними й діти,
А потім...жити не дають:
Спочатку жвачку, потім – «Соні»
Щодень випрошує маля;
Костюм – синочку, плаття – доні,
А гроші брати звідкіля?
Зарплата лиш рости не хоче,
Тут поливай – не поливай,
А жадібні дитячі очі
Кричать: Давай! Давай! Давай!
Воно було би, з часом плинним,
Нічого й, начебто, коли б...
Зі всім цим ростом безупинним
Ще й ціни кляті не росли.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256795
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.04.2011
автор: Василь Царинюк