Дивлюся на світ крізь тріснуте вікно
А подумки далеко в небесах.
Навіть голе дерево вже зацвіло,
І тішиться дітьми колись самотній птах.
Вдалині красується «маленька вежа»,
Ніч наступила променям на ноги.
Твоя любов, мов шерсть ведмежа,
Так важко вилізти із теплої барлоги!
Немає сил більше блукати в самоті,
По лісі незнаному,темному, страшному.
Стількох зустріла, і усі чомусь не ті,
Більше не зроблю боляче нікому!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=256452
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.04.2011
автор: Lili